Найбільш гостре переживання почуття екзистенціального самотності, тобто почуття базової відокремленості нашого індивідуального існування від навколишнього світу, пов'язане з періодом фізичного вмирання і моментами прийняття рішень.
Переживання самотності має як позитивні, так і негативні аспекти.
Хайдеггер вказував на позитивний аспект нашої відокремленості як умови усвідомлення нашого місця в світі і передумову істинного філософствування – саме на самоті людина досягає «близькості до суті всіх речей, до світу».
Психотерапевти екзистенціального напрямку говорять про почуття буття або «Я є» переживанні.
Дж. Бьюдженталь показує, що почуття буття пов'язане зі здатність приймати самотність, що, в свою чергу, є умовою психологічного і психічного здоров'я.
У той же час переживання почуття власного буття, самотності завжди пов'язане з тривогою і страхом.
Нам видається цікавим розглянути прояви екзистенціального самотності на прикладі любовних відносин пари.
Перший етап взаємин можна було б назвати періодом зачарованості.
На початку взаємин закохані відчувають духовне і фізичне єднання і найбільш болючим переживанням є фізична розлука
з коханим, коли навколишній світ і люди в ньому сприймаються як чужі і незначні.
На наступній стадії розвитку взаємин партнер або обидва партнери починають відчувати, що взаємини не задовольняють їх повністю в тих чи інших аспектах.
Важко вказати чіткі часові рамки, але очевидно, що всі пари приходять до цієї межі.
Саме на цій стадії взаємин обидва партнери починають відчувати відмінності в індивідуальних потребах, які супроводжуються міжособистісними конфліктами.
Багато міжособистісних конфліктів на цьому етапі можуть бути вирішені за допомогою взаємної домовленості, що призводить до відчуття спокою.
Це перший період, коли член пари відчуває себе самотнім по відношенню до партнера, найближчої в міжособистісному сенсі людини.
Третій етап взаємин пов'язаний з проявом конфліктів, які неможливо вирішити. З ними можна тільки жити.
Складнощі третього етапу пов'язано з протиріччями, які викликають відмінності в базових потребах індивідів. Їх навряд чи можливо вирішити за допомогою домовленостей.
Конфліктуюча сторона може отримати часткову підтримку на стороні (друзі, родичі), але жах ситуації полягає у втраті повної інтимності з людиною, яка була така рідна і дорога спочатку.
Часто для подолання екзистенціального самотності люди використовують конфлюентні відносини.
Відбувається дуже швидке проходження першої і другої стадій циклу контакту, без достатнього усвідомлення істинної потреби, і поспішне від'єднання на стадії постконтакту.
Люди, схильні до відносин «прилипання», не лише відчувають панічний жах перед самотністю, а й не бачать для себе можливості вибудовувати відносини з ким-небудь ще, крім свого партнера.
Полярний варіант подолання екзистенціального самотності – відносини з дефлексивним типом контактування: людина може мати велику кількість знайомств, але вони виключають глибокі взаємини і серйозну прихильність.
З роботи Андрія Гронського «Екзистенціальні фігури гештальта».
Якщо вам близька і цікаві теми:
відносин,
залежності і незалежності в них,
самотності і близькості,
а також страхів, які, безумовно, піднімаються, коли ми опиняємося у відносинах в парі,
ми запрошуємо вас терапевтичну групу «Я і ми – страхи і пристрасті».
Ведучі групи:
Практикуючий психолог, ведуча освітніх і психотерапевтичних програм, спеціалізується на роботі з парами – Олена Кошкіна.
Адиктолог, консультант, психотерапевт, керівник реабілітаційного центру, виступає проти ігроманії, алкоголізації та наркотизації суспільства – Олександр Кулініч.
Кількість учасників: 7-12 осіб.
Місце проведення: онлайн в Zoom.
Зустріч – щоп'ятниці з 9.00 до 12.30.
Кількість зустрічей – 10 протягом 2-3 місяців.
Старт програми – 1 жовтня 2021.
Вартість кожної зустрічі – 700 грн.
Переглянути подробиці участі або подати заявку в групу можна за посиланням.